Віра серед випробувань: зустріч із пастором із Сум
- avventistiucrainim
- 9 серп.
- Читати 3 хв
Оновлено: 16 серп.
Цієї суботи наша українська громада Церкви адвентистів сьомого дня в Мілані мала радість приймати пастора Олександра Валентиновича Присакара, який звершує служіння в місті Суми.
Він приїхав разом зі своєю сім’єю, а цей суботній день подарував нашій громаді особливе спілкування, музику, Слово Боже та живі свідчення про служіння церкви серед непростих реалій війни.
🤝 Подяка, що поєднала Мілан і Україну
На початку зустрічі відбувся особливий для нашої громади момент.
Олександр Валентинович передав українській громаді АСД у Мілані лист-подяку за допомогу, яку наша церква передавала Україні на початку повномасштабної війни.
Коли ця допомога збиралася та вирушала в Україну, головним було бажання підтримати людей, які раптово опинилися перед важкими випробуваннями війни.
Тому сьогодні було особливо приємно почути слова вдячності та побачити, що допомога, молитви й підтримка, які долали тисячі кілометрів, не були марними.
ВІДЕО — вручення листа-подяки та слова Олександра Валентиновича
ФОТО — момент вручення листа-подяки
🎻 Музика, що прославляє Бога
Ще одним прекрасним моментом богослужіння стало музичне служіння сина Олександра Валентиновича, який виконав мелодію на скрипці.
Музика стала особливою частиною цього суботнього дня та ще одним способом прославити Бога.
ВІДЕО — виконання мелодії на скрипці
Слово Боже і свідчення із Сум
Під час основного богослужіння Олександр Валентинович звернувся до громади зі Словом Божим.
Значну частину свого служіння він присвятив розповідям про те, що доводиться переживати людям у Сумах, а також численним досвідам членів церкви та інших жителів міста за роки повномасштабної війни.
Суми розташовані неподалік від російського кордону. Повітряні тривоги, обстріли та постійна небезпека стали важкою частиною повсякденного життя.
Але саме серед цих випробувань особливо яскраво проявляються віра, молитва, взаємодопомога та готовність служити ближньому.
📷 ФОТО — Олександр Валентинович під час проповіді
🍞 Коли місту був потрібен хліб
Один із досвідів, яким поділився пастор, повернув нас до перших днів повномасштабної війни у 2022 році.
Тоді жителі Сум зіткнулися з дуже простою, але гострою проблемою — почало бракувати хліба.
Церква молилася про потреби людей.
І одного дня надійшов несподіваний дзвінок. Громаді запропонували можливість отримувати та роздавати людям до 5 000 хлібин щодня.
Так звичайна допомога хлібом перетворилася на велике служіння.
До церкви почали приходити тисячі людей. Вони приходили по хліб, але разом із необхідною допомогою могли отримати підтримку, почути добре слово та помолитися.
У час, коли людям бракувало звичайного хліба, двері церкви залишалися відкритими і для того, щоб розповісти їм про Хліб життя — Ісуса Христа.
І це лише одна історія…
Олександр Валентинович поділився ще багатьма досвідами, пережитими різними людьми та церквою за роки війни.
За кожною такою історією стоять справжні людські долі — страх і біль, молитви й надія, допомога ближніх і досвіди Божого проводу.
Навіть сьогодні, коли небезпека залишається частиною повсякденного життя, церква продовжує служити людям.
🩺 Новий напрямок служіння
Одним із наступних важливих проєктів є створення медичного центру при церкві.
Це ще один крок до того, щоб допомагати людям не лише духовно, а й практично — бути поруч із тими, хто сьогодні особливо потребує турботи та підтримки.
Церква — це не лише місце, куди ми приходимо на богослужіння. Це люди, які виходять назустріч чужій потребі.
Ми можемо жити в різних країнах і зовсім різних обставинах, але залишатися братами й сестрами, молитися одне за одного та підтримувати тих, кому сьогодні особливо важко.
«Бог для нас — пристановище та сила, допомога в недолях, що часто трапляються».
Псалом 46:2
Щиро дякуємо пастору Олександру Валентиновичу Присакар,
та його сім’ї за цей суботній день, за Слово Боже, музичне служіння, щире спілкування та свідчення про життя і служіння церкви в Сумах.
Нехай Господь береже Суми та всіх людей, які сьогодні живуть серед небезпеки війни; зміцнює тих, хто служить іншим, і допомагає нам, де б ми не знаходилися, залишатися однією Божою сім’єю.
Коментарі